FANDOM


Чаленко-Микола-Васильович-1917

Микола Чаленко

Микола Васильович Чаленко (1902-1921) - україноруський червоний козак і комсомолець, загиблий за правду, свободу і народовладдя в Українській Республіці під червоними прапорами. царство небесне і вічна пам'ять.

краєзнавець Г.Л.Рих. Останній бій Миколи Чаленка Edit

Чаленко-Микола-Васильович-1917-2

"Відгреміли останні постріли громадянської війни. Молода Країна Рад приступила до мирної праці, піднімала з руїн і розрухи народне господарство. Але в віддалених селах, на глухих лісових стежках ще довго тривала так звана "мала війна" з куркульськими бандами. В 1920-1921 роках одним з організаторів боротьби з бандитами був комсомолець Микола Чаленко.

Народився у 1902 році в селі Капустинцях Яготинського району. Батько Миколи, Василь Петрович був безземельним селянином, одвічним наймитом. Мати, Явдоха Іванівна, кожну зиму пряла і ткала для багатіїв, а влітку прилучалася до великого гурту заробітчан-біженців. Виростаючи в злиднях і нестачах Микола і його старший брат Григорій рано пізнали наймитську працю, смак чужого хліба, виростали міцними плечистими.

Після революції здавалось доля посміхнулась нарешті бідняцькому роду Чаленків. Одержали від Радянської влади землю. Але прийшли каральні загони петлюрівців потім гайдамаків, денікінців і геть розвіяли наймитські мрії. Тоді Григорій і 17-річний Микола взяли до рук зброю і подалися в партизанський загін. В боях брати не лише швидко опанували азбуку класової боротьби, але й опанували політграмоту, загартувалися ідейно.

Гарні червоні бійці вийшли з Чаленків - сміливі, відважні. На жаль, старший Григорій не дожив до такого близького дня перемоги, в одному з боїв впав від денікінської кулі.

Микола думав повернутися в Капустинці, виконати братів заповіт - орати рідне поле і ростити хліб. Але партія покликала комсомольця знову на передній край боротьби - в 1920 його призначили начальником міліції в селищі Березань. Тоді в навколишніх селах палахкотіло два бандитських вогнища: в семенівських лісах лютував Лашун, в корніївських лісах - скаженів якийсь Сагайдачний. Обидва не раз робили нальоти і на Березань.

Вісімнадцятирічний начальник міліції майже не злазив з коня. Разом з бійцями загону ЧОН ганявся по лісах за бандитами, влаштовував засідки, допомагав організовувати перші комнезами і ТСОЗи, агітував за комуни.

Люто ненавиділи його бандити, нахвалялися помститися. 7 листопада 1921 року в приміщенні школи зібралися члени нечисленного тоді комітету незаможних селян, щоб відзначити четверту річницю Великого Жовтня. Виступали голова комнезаму Олександр Семенович Загайний, начальник міліції Микола Васильович Чаленко. І раптом запізніла сторожа крикнула: "Банда!".

Свій останній бій проти майже сотні бандитів дев'ятнадцятирічний Микола Чаленко прийняв на центральній площі селища, на очах у людей. Вмирав як і личить комсомольцеві мужньо й безстрашно.

Незагоєною раною в серцях батьків Василя Петровича і Євдокії Іванівни залишилась смерть синів - Григорія і Миколи. Обидва загинули за революцію, за світлу бідняцьку долю.

Пізніше батько В.П. Чаленко продовжив справу синів, був фундатором і головою першої в селі артілі "Нове життя".

Життя і героїчна смерть першого начальника міліції Березані, який у 19 років віддав за Радянську владу найдорожче - життя, заслуговує на увагу і добру пам'ять.

Проходять роки, ідуть з життя очевидці героїчних подій, перші хоробрі в боротьбі за владу Рад, але пам'ять про них має жити вічно".

+ + + Edit

Упокой, Боже, козака Твого Миколу і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші козаки Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.