Велике князівство Московське у складі царства Ординського, а згодом і царство Московське (воно ж царство Руське) можна теж розглядати як таку собі Козацько-Християнське Військо і Державу-Город-Фортецю-Січ, де в якості спадкового і разом з тим виборного (народ так чи інакше підтримував, князі і царі проіснували не одне століття) отамана виступав князь, а потім цар.
Московські реєстрові козаки - спільнота вільних людей по волі Божій у складі ординських і великоруських козаків-християн, яка формувалася на землях навколо Москви. Деякі українські дослідники схильні протиставляти козацтво і Московське князівство, а згодом царство, однак це не відповідає дійсності. Козаки у зв'язку з Москвою і Московським князівством згадуються ще з XV-XVI ст. Також люди, які носили самоназву "козак" приймали участь у обороні незалежності царства Руського в часи Смутного часу. З того часу у складі Москви відомі деякі топоніми, які мають відношення до козаків, зокрема Козацька слобода. Козаки, в сенсі реєстровики, зареєстровані у документах представники імперських козачих військ у Москві і Московській губернії у складі Російської імперії існували і в XVIII-XX ст., приймали участь у Вітчизняній Війні 1812 року.