FANDOM


Представник старого україноруського православного крестьянського козачого роду, реєстровий козак села Капустинців Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії, після Революції і боротьби за народовладдя 1917-1923 рр. громадянин Української Республіки, в т.ч. у складі Радянського Союзу.

Згадка у краєзнавчому музеї села Капустинців Edit

"Кулінський Данило Васильович, який у 1917 році примусив попа села Капустинці зачитать в церкві маніфест про зречення царя і відправити панахиду по жертвам лютневої революції. Він вивісив червоний прапор над сільською "зборнею". Як це було:

Стаття Ф.Перешивки "Комітетчик. Сторінки життя" Edit

Лютий 1917 року приніс неспокій в Капустинці. Захвилювалися селяни. Поверталися в село фронтовики. Одні відмовчувалися, інші говорили охоче про все, а коли мова заходила - за як же із землею будеть, - мовчали, щоб бува, чогось не трапилося, бо селом повагом походжали багатії та земський начальник, виблискуючи погонами.

Для селян було одне ясно, щось буде, бо місцеве панство зачастило на зборню, потискуючи мозолясті селянські руки.

В Капустинці з'явився солдат-земляк Кулінський Данило Васильович. Як до магніту, до нього потяглися біднота та малоземельні. Він розповідав про революційні події в Петрограді, про розправи Тимчасового уряду з революційними масами робітників та солдатів

Другого дня замайорів червоний прапор на волосному приміщенні вивішений солдатом. В селі тільки й мови було, що сказав Данило... Гомоніли про побачений у нього документ з печаткою, підписаний Постишевим, що Сизранський солдатський комітет уповноважує Кулінського Данила Васильовича допомагати у встановленні революційної влади трудящихся на місцях.

Охочі до новин хлопчаки-підлітки тяглися до людей в солдатських шинелях. За порадою Данила Васильовича Кайданник Павло зібрав біля зборні цілий загін дітлахів. Вишикувавши їх по чотири, Павло сказав: "Слухайте мене, я буду командувати. Як махну рукою, гукайте: Геть капіталістів. Хай живе революція!". Це була чи не перша революційна демонстрація в Капустинцях тих, хто не вагаючись, проголосив революційні гасла.

Місцеве панство, багатії зрозуміли, що з іскри в селі почне розгоратися полум'я. Не чекаючи арешту, першим з села втік земський начальник, щоб пізніше, в 1919 році, повернутися з денікінцями і розстріляти однодумців Данила - Павленка Трохима, Добровольського Семена та інших.

Одного разу Данило Васильович завітав до господи місцевого попа. Між солдатом і служителем церкви відбувся діалог:

- Батюшко, чому ви не прочитали селянам маніфест про зречення царя Миколи?

- Синод мені такого не доручав.

- Якщо синод не доручав, то я наказую вам ім'ям революції прочитати маніфест у церкві та відправити молебен по жертвах Лютневої революції.

Довелося наступного ранку попу вдарити в дзвони і виконати вимогу солдата-комітетчика.

Тимчасом Кулінський відвідав попа села Демок, примусивши його зробити те ж саме.

Колишній солдат комітетчик тепер живе у с. Комінтерн Драбівського району, хоч і пенсіонер, але не цурається посильної праці. Не любить згадувати про минуле. "То було, так треба ..., - говорить Данило Васильович, - для революції робив, для людей."

Сьогодні тільки любительське фото у капустинському краєзнавчому музеї нагадує про солдата комітетчика, який першим приніс у село революційну ластівку, вивісив червоний прапор на будинку волості.

Минають роки... Вмирають люди, а з ними ідуть у небуття і цікаві історичні події, ніким не записані. Прикро, що ні на уроках історії в школі, коли вивчають революційні події 1917 року, ні на піонерських зборах, ні в слідопитських рейдах не почуєш хвилюючих питань:

- Хто перший і де повісив червоний прапор?

- Хто був першим головою ревкому? Де містилися перші революційні органи влади?

А герої цих хвилюючих подій живуть серед нас, як і колишній комітетчик, тепер пенсіонер, житель села Комінтерн Драбівського району Данило Васильович Кулінський."

+ + + Edit

Упокой, Боже, козака Твого Данила і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші козаки Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.